Історія села Станкувате
Станкувате - село у Вільшанському районі Кіровоградської області. Засноване в середині XIX ст. болгарами з сусідньої Вільшанки.
Перші спогади про село датуються 1837 роком у записках священика храму Івана Милостивого Лобачевського.
Минуло більше 150 років з того часу, коли перші сім’ї залишили Вільшанку, щоб назавжди оселитися в степу, обабіч глибокої балки з безіменним потічком - річечкою між густими вербами.
Як відомо з історичних джерел, у російсько-турецькій війні1768-1774 років на боці російських військ брали активну участь болгари. Мешканці ряду сіл Силістринської округи, що постраждала у війні, попросили головнокомандуючого російською армією графа Румянцева дозволити їм переселитися до Російської імперії.
Переселенці з Болгарії довгий час мешкали у Вільшанці. У 1861 році в результаті земельної реформи багатьом надали земельні наділи на відстані 20-30 верств від села. Люди вимушені були їздити у таку даль на свої наділи і обробляти їх. Це створювало великі труднощі, і люди , шукаючи вихід, почали поблизу своїх наділів будувати тимчасове житло на період сільськогосподарських робіт. Вони і стали першими переселенцями, які згодом заснували село Станкувате. ( витяг з книги Л.В.Драндалуш «Мій світ- моє село»).
Видатні люди села:
- Кердіваренко Олександр Федорович народився 28 червня 1937 року в с.Станкувата Вільшанського району на Кіровоградщині. Працював у колгоспі, служив на флоті, вчителював, був на журналістській і партійній роботі. Автор книг гумору і сатири "Візит до президента” (2005) і "Відпочинок з бараном” (2006), книг прози "Дні білих камінців” (2006), "…А жито половіло” (2007), «Дірка в космоплані» (2010); публіцистики "Село – мій ревний біль” (2007); поезії "Йдучи в незвідані краї” (2008). Заслужений журналіст України. Лауреат премії ім.Є.Маланюка.Член НСПУ з 2008 року.
- Немирована Інна Володимирівна народилася 20 березня 1987 року у с.Станкувате Вільшанського району Кіровоградської області. Закінчила літературне відділення філфаку Київського національного університету ім.Т.Шевченка. Працює провідним спеціалістом відділення моніторингових досліджень освітньої галузі Інституту інноваційних технологій і змісту освіти. Автор книг поезій «Вітри на видноколі» (2004) та поезій і прози «Тримаю сонце краплею в руці» (2009). Лауреат літературного конкурсу ім.В.Гончаренка.Член НСПУ з 2005 року.
- Величко Степан Петрович народився 13 серпня 1947 року в селі Станкувате Вільшанського району Кіровоградської області. Освіта вища, в 1970 році закінчив фізико-математичний факультет Одеського державного педагогічного інституту імені К.Д.Ушинського (нині Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського, м. Одеса) за спеціальністю „Фізика і технічна механіка”. Кандидатську дисертацію на тему захистив у жовтні 1980 року в НДІ змісту і методів навчання АПН СРСР (м. Москва). Докторську дисертацію захистив у жовтні 1998 року в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова. Доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри фізики та методики її викладання Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка
